Етика та естетика

Самостійна робота для студентів Етика та естетика

Тематичний план лекцій 

Змістовий модуль 1. «Етика»

Тема 1. Предмет та завдання етики у сучасних умовах. Основні етапи розвитку етичної думки.

  1. Виникнення етики як дисципліни та співвідношення понять «етика», «мораль», «моральність» та «вдача».
  2. Місце етики у системі філософських та гуманітарних знань.
  3. Основні етапи розвитку етичної думки.

Тема 2. Cутність, походження та історичний розвиток моралі. Структура моралі та її функції.

  1. Сутність та специфіка моралі.
  2. Концепції щодо структури моралі та її  основні складові (моральна діяльність, моральна діяльність, моральні відносини).
  3. Функції моралі та її роль у суспільстві.

Тема 3. Моральна свідомість.

  1. Значення моральної свідомості для життя людини та лікарської діяльності.
  2. Структура моральної свідомості.
  3. Зміст ключових понять свідомості. Поняття, що відображують формИ морального самоконтролю особистості: совість, сором, гідність тощо.

Тема 4. Моральний вибір та відповідальність особистості.

  1. Загальна характеристика морального вибору як складової моральної діяльності.
  2. Труднощі, які виникають під час здійснення морального вибору.
  3. Природа моральних конфліктів та проблема морального вибору у медицині та фармації.

Тема 5. Моральна відповідальність та свобода

  1. Взаємозв’язок категорій відповідальності та уявлень категорій відповідальності та уявлень про свободу.
  2. проблема індивідуальної та колективної відповідальності.
  3. Характеристика проблеми індивідуальної відповідальності у медицині та фармація.

Тема 6. Моральна культура особистості та її формування. Етикет.

  1. Визначення поняття «моральна культура особистості».
  2. Основні шляхи формування моральної культури особистості.
  3. Загальна характеристика етикету. Взаємозв’язок етикету та ділових відносин.

Тема 7. Моральна культура як основа формування професійної етики.

Призначення професійної етики.

  1. Визначення сутності моральної культури.
  2. Зміст, структура та типи моральної культури особистості.
  3. Професійна етика: поняття, витоки, сенс та призначення.

Змістовий модуль 2.  «Естетика».

Тема 8. Історія формування естетики та її теоретичні засади.

  1. Специфіка естетичного освоєння світу.
  2. Місце естетики в системі філософського знання.
  3. Формування та еволюція предмету естетики.

Тема 9. Естетичне засвоєння дійсності (естетична свідомість та різновиди естетичної діяльності)

  1. Специфіка та структура естетичної свідомості.
  2. Основні сфери естетичного відношення та естетичної діяльності.
  3. Естетична діяльність та мистецтво.

Тема 10. Основні естетичні категорії

  1. Концепції прекрасного в історії світової естетичної думки.
  2. Зміст, джерела та форми прояву трагічного.
  3. Комічне та його основні форми (гумор, іронія, сатира).

Тема 11. Мистецтво як найвищий прояв естетичної діяльності.  Художній образ у мистецтві.

  1. Сутність та функції мистецтва.
  2. Мистецтво та інші форми духовної культури (філософія, мораль, політика та релігія).
  3. Художній образ та його основні критерії

Тема 12. Історичні закономірності художнього розвитку. Метод і стиль у мистецтві.

  1. Основні критерії класичного мистецтва.
  2. Причини кризи класичного мистецтва і поява модерністської художньої культури.
  3. Художня панорама ХХ-ХХI століть.

Теми та плани семінарських занять

Тема 1. Сутність, походження та історичний розвиток моралі. Структура моралі та її функції.

  1. Мораль, її сутність та специфіка. Природа та походження моралі.
  2. Структура моралі. Основні функції моралі.
  3. Моральна свідомість.
  • Категорії морального знання (норма, принцип, ідеал). Ціннісна орієнтація.
  • Добро і зло, справедливість, обов‘язок і відповідальність як універсальні поняття свідомості.
  • Совість, гідність і честь як інструменти оцінки і самооцінки моральної особистості.

Тема 2. Моральний вибір та відповідальність особистості. Моральна відповідальність та свобода.

  1. Загальна характеристика умов морального вибору: моральна необхідність та моральна свобода, мотиви морального вибору.
  2. Співвідношення цілей і засобів діяльності як проблема морального вибору.
  3. Природа моральних конфліктів і способи їх вирішення:
    • Поняття морального конфлікту.
    • Види моральних конфліктів, їх джерело й природа.
    • Особистість у ситуації морального конфлікту.
  4. Категорія відповідальності та уявлення про свободу.
    • Об’єкт, суб’єкт та інстанція відповідальності.
    • Індивідуальна та колективна відповідальність: проблема анонімізації відповідальності.
    • Відповідальність і справедливість.

Тема 3. Естетичне засвоєння дійсності (естетична свідомість та різновиди естетичної діяльності)

  1. Сутність та специфіка естетичного відношення.  Естетичне відношення та ідеал.
  2. Естетична діяльність як специфічний вид духовної та духовно-практичної діяльності. Місце естетичної діяльності в системі суспільної практики.
  3. Основні сфери естетичного відношення та естетичної діяльності. Природа як естетична цінність /духовно-аксіологичні аспекти/ та як об’єкт естетичної діяльності.
  4. Естетичне і праця. Роль праці у виникненні і розвитку естетичної діяльності і естетичної свідомості.
  5. Естетична діяльність у сфері суспільних стосунків. Естетичне, моральне і фізичне як гармонізація людини і суспільства. Естетичне і етичне.

Тема 4. Мистецтво як найвищий прояв естетичної діяльності.  Художній образ у мистецтві.

  1. Система мистецтв. Історична обумовленість виникнення і розвитку різних видів мистецтва. Залежність виразних засобів різних видів мистецтва від їх предмета, змісту та завдання. Специфіка художнього образу у різних видах мистецтва. Проблема «перекладу» художнього твору одного виду мистецтва на художню мову іншого.
  2. Проблема класифікації видів мистецтва в історії естетики, їх розподіл на:
    • «просторові», «часові» та «просторово-часові»;
    • «зорові» та «слухові»;
    • «образотворчі» та «виразні»;
    • «первинні» та «вторинні»;
    • «прості» та «синтетичні». Умовний характер таких класифікацій.
  3. Види мистецтва: декоративно-прикладне мистецтво, архітектура,    живопис і графіка, скульптура, музика, художня література, театр, естрада і цирк, хореографія, кіно, телебачення.

Питання до модульного контролю  з дисципліни «Етика і естетика»

  1. Етика  як  філософська  наука  про  мораль:  предмет,  структура і  функції.
  2. Взаємозв’язок  етики з іншими  науками, що  вивчають  мораль.
  3. Основні  завдання  етики  в сучасних  умовах.
  4. Етичні  ідеї  Стародавнього  світу.
  5. Етична  думка Середньовіччя  та  Відродження.
  6. Етичні  вчення  Нового  часу.
  7. Західна  етична  думка  ХХ  століття.
  8. Історія естетичної  думки  в  Україні.
  9. Передумови  виникнення  моралі.
  10. Моральні  звичаї  родоплемінного  суспільства.
  11. Система  моралі  Давнього  Сходу.
  12. Мораль  і  звичаї  античності.
  13. Корпоративна мораль Середньовіччя.
  14. Основні тенденції  розвитку  моралі  у  сучасній  цивілізації.
  15. Природа  і  сутність  моралі. Специфіка  моралі. Функції  моралі.
  16. Проблема  морального  вибору  і  свободи  особистості.
  17. Моральний  конфлікт й оптимальні  шляхи  його  розв’язання.
  18. Моральна  відповідальність: сутність  і  специфіка.
  19. Структура  моралі та моральної  свідомості.
  20. Добро  і  зло  як  провідні  поняття  моральної  свідомості  й категорії  етики.
  21. Етичний  сенс  екологічних  проблем.
  22. Турбота  про  здоров’я   й  виживання – моральний імператив сучасності.
  23. Моральні  основи  взаємодії  культур.
  24. Проблеми  війни  та  миру  крізь  призму  моралі.
  25. Поняття  моральної  культури.
  26. Зміст  і  структура  моральної  культури  особистості.
  27. Зміст  і  структура моральної культури посадової  особи  (керівника).
  28. Формування  особистості  та  її  культури.
  29. Справедливість,  обов’язок  і  відповідальність.
  30. Сенс  життя  і  щастя.
  31. Совість, гідність  і  честь.
  32. Цінності  та  ціннісні  орієнтації  у  системі  людської  діяльності.
  33. Сутність  спілкування,  його  мета  і моральний  сенс.
  34. Основні   типи,  принципи  та  суперечності  спілкування.
  35. Моральна  культура  спілкування,  її  зміст  і  вияви.
  36. Етикет  як  морально  –  естетична  культура  спілкування.
  37. Моральна  цінність  товариськості.
  38. Моральна  цінність  любові та дружби.
  39. Моральні  основи  шлюбно – сімейних  стосунків.
  40. Умови  виникнення  й  призначення  професійної  етики.
  41. Види  професійної  етики  та їх гуманістична  спрямованість.
  42. Особливості  професійної  етики  медичних  працівників.
  43. Специфіка естетичного освоєння світу. Естетика як наука про сутність естетичного освоєння дійсності та якостей естетичної свідомості.
  44. Формування та еволюція предмету естетики. Естетика і мистецтво.
  45. Місце естетики в системі філософського знання.
  46. Структура сучасного естетичного знання. Естетика як система законів і категорій естетичної діяльності та естетичної свідомості.
  47. Антична естетика: характерні риси, періодизація.
  48. Основні категорії та поняття античної естетики.
  49. Естетика Візантії та західноєвропейського Середньовіччя. Християнство як чинник формування візантійської та західноєвропейської середньовічної естетики.
  50. Естетика Відродження: характерні риси і принципи. Гуманізм як базовий принцип естетики Відродження. Мистецтво та особистість митця у культурі Відродження.
  51. Раціоналізм естетики Нового часу. Провідні художні стилі та напрямки.
  52. Класицизм та його естетичні принципи: раціоналізм, нормативність, чіткість структури.
  53. Німецька класична естетика /І.Кант, Ф.Шелінг, Г.Гегель/.
  54. Сутність та специфіка естетичного відношення.  Естетичне відношення та ідеал.
  55. Естетична діяльність як специфічний вид духовної та духовно-практичної діяльності. Місце естетичної діяльності в системі суспільної практики.
  56. Основні сфери естетичного відношення та естетичної діяльності. Природа як естетична цінність /духовно-аксіологичні аспекти/ та як об’єкт естетичної діяльності.
  57. Естетичне і праця. Роль праці у виникненні і розвитку естетичної діяльності і естетичної свідомості.
  58. Естетична діяльність у сфері суспільних стосунків. Естетичне, моральне і фізичне як гармонізація людини і суспільства. Естетичне і етичне.
  59. Система мистецтв. Історична обумовленість виникнення і розвитку різних видів мистецтва. Залежність виразних засобів різних видів мистецтва від їх предмета, змісту та завдання. Специфіка художнього образу у різних видах мистецтва. Проблема «перекладу» художнього твору одного виду мистецтва на художню мову іншого.
  60. Проблема класифікації видів мистецтва в історії естетики, їх розподіл.
  61. Види мистецтва: декоративно-прикладне мистецтво, архітектура,    живопис і графіка, скульптура, музика, художня література, театр, естрада і цирк, хореографія, кіно, телебачення.
  62. Специфіка естетичної свідомості.
  63. Естетична діяльність як передумова виникнення естетичної свідомості. Психофізіологічні та соціальні чинники формування естетичної свідомості.
  64. Ціннісно-нормативний характер естетичної свідомості. Істина і краса.
  65. Структура естетичної свідомості. Основні елементи естетичної свідомості: естетичне почуття, естетичний смак, естетичний ідеал. Функції естетичної свідомості.
  66. Категорії естетики як принципові моменти естетичного пізнання. Специфіка категорій естетики. Естетичне.
  67. Прекрасне і його методологічна роль.
  68. Прекрасне і потворне. Потворне як негативна естетична цінність.
  69. Піднесене як прояв прекрасного. Піднесене в природі та соціальній дійсності.
  70. Низьке як негативна естетична цінність, її гносеологічний та онтологічний аспекти. Низьке у міфології, мистецтві та естетиці.
  71. Трагічне: історико-естетичні аспекти. Основні колізії трагічного: свобода і необхідність, необхідне і випадкове. Трагічне у мистецтві: трагедія як жанр мистецтва.
  72. Комічне, його естетичний сенс.  Сміхова основа комічного та розмаїття проявів.  Комічне у мистецтві.
  73. Розподіл мистецтв на роди та жанри. Принципи жанрового розподілу у різних видах мистецтва. Взаємовідношення видів і жанрів мистецтва.
  74. Види мистецтва.(Декоративно-прикладне мистецтво. Художньо-промислове конструювання. Єдність утилітарного та художньо-естетичного у декоративно-прикладному мистецтві. Типи декоративно-прикладного мистецтва та тенденції їх розвитку. Народні художні промисли.)
  75. Архітектура як вид мистецтва та вид естетичної діяльності. Види і типи архітектурних споруд. Синтез мистецтв в архітектурі. Художня виразність у сучасній архітектурі.
  76. Живопис і графіка. Специфіка художнього образу в живописі, його художні засоби: малюнок, колір, світлотінь, колорит, перспектива.
  77. Скульптура. Своєрідність скульптурного образу. Художньо-естетичні та виховні можливості скульптури.
  78. Музика. Особливості предмету і змісту музичного мистецтва.
  79. Жанри музичної творчості. Музично-виконавське мистецтво. Музика у системі синтетичних видів мистецтва.
  80. Художня література. Література як мистецтво слова. Відображення дійсності у мові та літературі; пізнавальні, художньо-естетичні, моральні та суспільні функції літератури.
  81. Специфіка художнього образу в літературному творі. Своєрідність художньої форми. Мова як першоелемент літератури, як «безпосередня дійсність думки». Роди літературної творчості: епос, лірика, драма. Жанри літератури.
  82. Театр. Театр як синтетичне мистецтво. Функції театру: минуле і сучасність.
  83. Естрада і цирк як різновиди сценічного мистецтва.
  84. Хореографія. Специфіка відображення дійсності в мистецтві танцю.
  85. Кіно як синтетичне мистецтво. Виникнення кіномистецтва та його суспільне значення.
  86. Телебачення як новий вид мистецтва. Специфічні естетичні можливості телебачення. Взаємозв’язок та спадкоємність телебачення з іншими видами мистецтва / театр, кіно, радіо/. Специфіка художніх засобів телебачення, Телевізійні жанри.
  87. Проблеми творчості у філософсько-естетичній традиції.
  88. Психологічні дослідження творчості /друга половина ХІХ – ХХ ст.
  89. Творчість як психофізіологічний феномен. Особисті якості митця і творчий процес.
  90. Творчість як філософсько-естетична категорія. Критерії нового у творчості.
  91. Функції творчості.
  92. Мистецтво і прогрес. Нерівномірність розвитку художнього процесу, його суб’єктивний та об’єктивний аспекти. Основні етапи розвитку художньої культури людства.
  93. Принципи розподілу художнього процесу. Поняття «художня епоха», «художній напрямок», «художній метод» і «художній стиль».
  94. Художній метод як засіб відображення, творчої переробки та художнього втілення дійсності у творі мистецтва. Основні художні методи /реалізм, класицизм, романтизм, формалізм, абстракціонізм, символізм тощо/.
  95. Художній стиль як історично складена стійка єдність змісту та відповідної образної системи, засобів та прийомів художньої виразності. Взаємозв’язок стилів з художніми методами. Розмаїття стилів та творчих манер у межах єдиного художнього методу.
  96. Стиль і жанр. Стиль, творча індивідуальність і манера.

Джерела інформації

Етика
  1. Аксёнова О.В. Генезис социально-экологической рефлексии на Западе во второй половине XX века // Социс. – 2004. – № 9. – С. 68-76.
  2. Алиев М.Г. Культура согласия как эффективный фактор глобализации // Социс. – 2003. – № 6. – С. 21-29.
  3. Анисимов С.Ф. Мораль и поведение. – М., 1986.
  4. Антисуржик. Вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити (за загальною редакцією О. Сербенської). – Львів, 1994.
  5. Апресян Р.Г. Природа морали // Философские науки. – 1991. – № 12. –    С. 53-64.
  6. Байбурин А.К., Топорков А.Л. У истоков этикета. Этнографические очерки. – Л., 1990.
  7. Бакштановский В.Н., Согомонов Ю.В. Социология морали: нормативно-ценностные системы // Социс. – 2003. – № 5. – С. 8-19.
  8. Баландин Р.К., Бондарев Л.Г. Природа и цивилизация. – М., 1988.
  9. Бестужев-Лада И.В. Ступени к семейному счастью. – М., 1988.
  10. Библер В.С. Нравственность, культура, современность. – М., 1990.
  11. Бичко А.К. Леся Українка: Світоглядно-філософський погляд. – Київ: Український Центр духовної культури, 2000.
  12. Біоетика в Україні: Стан і перспективи розвитку (круглий стіл) // Філософська думка. – 1999. – № 3. – С. 117–155.
  13. Богат Є.М. «Що водить сонце і світила». Любов у листах видатних людей. – К.: Молодь, 1990.
  14. Бойко В.В. Любовь, семья, общество. – М., 1985.
  15. Будницкий О.В. Терроризм глазами историка. Идеология терроризма // Вопросы философии. – 2004. – № 5.
  16. Валеев Д.Ж. Происхождение морали. – Саратов, 1981.
  17. Васильченко О., Васильченко А. Філософська медична етика: спроба окреслення предмету // Філософська і соціологічна думка. – 1996. – № 1-2. – С. 224-244.
  18. Вельков В.В. Куда идёт эволюция человечества? // Человек. – 2003. – № 2     – С. 16-29.
  19. Веселовский А. Женщины и старинные теории любви. – М.: СП «Интербук», 1990.
  20. Винничук Л. Люди, нравы и обычаи древней Греции и Рима. – М., 1988.
  21. Волков И.Г. Личность руководителя и стиль управления. – М., 1992.
  22. Волченко Л.Б. Гуманность, деликатность, вежливость и этикет. – М., 1992.
  23. Воронин А.А. Техника и мораль // Вопросы философии. – 2004. – № 10. – С. 93-101.
  24. Галкин А.А., Красин Ю.А. Культура толерантности перед вызовами глобализации // Социс. – 2003. – № 8. – С. 64-75.
  25. Гнатик Е.Н. Некоторые философско-гуманитарные проблемы генетики человека // Вопросы философии. – 2004. – № 7. – С. 125-136.
  26. Грандо А.А. Врачебная этика и медицинская деонтология. – Киев, 1988.
  27. Григорьев А.А., Кондратьев К.Я. Экологические катастрофы. – СПб., 2001.
  28. Гусейнов А., Апресян Р. Этика. – М., 1998.
  29. Гусейнов А.А. Золотое правило нравственности. – М., 1988.
  30. Гусейнов А.А. Сослагательное  наклонение морали // Вопросы философии. – 2001. – № 5. – С. 3-32.
  31. Гусейнов А.А. Социальная природа нравственности. – М., 1974.
  32. Гусейнов А.А. Этика // Вопросы философии. – 1999. – № 8. – С. 81-92.
  33. Давыдов Ю. Этика любви и метафизика своеволия. –  М., 1990.
  34. Данилевский В.Г. Врач, его призвание и образование. – Харьков, 1921.
  35. Денисов Б.П., Сакевич В.И. Динамика эпидемии ВИЧ/СПИД // Социс. –  2004. – № 1.
  36. Дробницкий О.Г. Понятие морали. – М., 1974.
  37. Етика: навчальний посібник / В.О. Лозовой, М.І. Панов, О.А. Стасевська та ін.: За ред. Проф. В.О. Лозового. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 224 с.
  38. Етика: навчальний посібник / Т.Г. Аболіна, В.В. Єфименко, О.М. Лінчук та ін. – К.: Либідь, 1992. – 328 с.
  39. Єрмоленко А. Категоричний імператив відповідальності Ганса Йонас. Післямова // Йонас, Ганс. Принцип відповідальності. У пошуках етики для технологічної цивілізації. – К.: Лібра, 2001.- С. 358-393.
  40. Єрмоленко А.М. Комунікативна практична філософія. Підручник. – К.: Лібра, 1999.
  41. Забужко О.С. Філософія української ідеї та європейський контекст: Франківський період. – Київ: Основи, 1993.
  42. Зеленкова И.Л., Беляев Е.В. Этика: Учебное пособие и Практикум. – Минск, 1997.
  43. Золотухина-Аболина Е.В. Современная этика: истоки и проблемы: Учебник для вузов. – Ростов-на-Дону, 1998.
  44. Иванов В.Г. История этики Древнего мира. – Л., 1980.
  45. Иванов В.Г. История этики Средних веков. – Л., 1984.
  46. Иванова В.А. Природа, культура и технологии в XXI веке // Социс. – 2002. – № 3 – С. 44-51. – № 4. – С. 136-139.
  47. Иванюшкин А.Я. Профессиональная этика в медицине. – М., 1990. –    224 с.
  48. Июдина Е.П. Статистические показатели экономического развития с учетом экологического фактора: (опыт стран СНГ) // Вопросы статистики. – 2003. – № 2. – С. 34-40.
  49. Йонас, Ганс. Принцип відповідальності. У пошуках етики для технологічної цивілізації. – К.: Лібра, 2001.
  50. Канак Ф.М. Практична екологія: коло завдань і можливості // Практична філософія. – 2000 – № 1. – С. 149-165.
  51. Капустин Б.Г. Различие и связь между политической и частной моралью // Вопросы философии. – 2001. – № 9. – С. 3-24.
  52. Карнеги Д. Как завоевывать друзей и оказывать влияние на людей. – СПб.: Лениздат, 1992.
  53. Кассирский И.А. О врачевании. – М., 1970. – С. 15-25.
  54. Кательников В.Г. От Гиппократа до наших дней. – М., 1987.
  55. Кобилянська О.Ю. „В неділю рано зілля копала…”: Повість, оповідання. – К.: Радянська школа, 1986.
  56. Кон И.С. Дружба. – М.: Политиздат, 1980.
  57. Корочкин Л.И. Ещё раз о клонировании // Человек. – 2003. – № 2. –         С. 32-39.
  58. Логинов А.А. Мужчина и женщина. – М.: Полымя, 1989.
  59. Кравченко В.И. Харизматическая личность: многообразие понимания // Социс. – 2004. – № 4. – С. 134-137.
  60. Краткий справочник по этикету. – К., 1992.
  61. Крутова О.А. Человек как творец морали. – М., 1985.
  62. Кручинский С.А. Человек моральный. – М.: Политиздат, 1989. –   303 с.
  63. Кубарь О.И. Этические и правовые проблемы исследования на человеке: из истории России 20 века // Человек. – 2001. –   № 3. – С. 115-123.
  64. Курбатов С.В. Мамфорд Л. Миф машины. Техника и развитие человечества // Человек. – 2003. – № 5. – С. 178-181.
  65. Курило Л.Ф. Этико-правовые аспекты использования стволовых клеток человека // Человек. – 2003. – № 3. – С. 3-28.
  66. Левашов В.К. Глобализация и социальная безопасность // Социс. – 2002. –  № 3. – С. 19-28.
  67. Левек П.Э. Эллинистический мир. – М., 1989.
  68. Лесков Л.В. Куда идет человечество? [Беседа В.Ф. Правоторова с футурологом, профессором Л.В. Лесковым] // Наука и религия. – 2002. – № 7. – С. 2-4.
  69. Лозовой В.А. Нравственная культура личности: содержание и пути формирования. Учебное пособие. – Харьков, 2001. – 44 с.
  70. Лозовой В.А. Самовоспитание личности: философско-социологический анализ. – Харьков, 1991. – 207 с.
  71. Майоров Г.Г. Этика в средние века. – М., 1986.
  72. Малахов В.А. Етика: курс лекцій: Навч. Посіб. – 3-тє вид. – К.: Либідь, 2001. – 384 с.
  73. Мамардашвили М.К. Как я понимаю философию. – М., 1990.
  74. Марушевський Г. Ідейно-концептуальні витоки екологічної етики // Філософська думка. – 2000. – № 3. – С. 47-74.
  75. Матвеев В., Панов А. В мире вежливости. – М., 1991.
  76. Моисеев Н.Н. Быть или не быть… человечеству? – М., 1999.
  77. Мойданский А.Д. Категория «существования» в этике Спинозы // Вопросы философии. – 2001. – № 1. – С. 161-175.
  78. о. Игнатий Крекшин Метафизика зла // Вопросы философии – 2001. –    № 12. – С. 128-140.
  79. Обсуждение энциклопедического словаря по этике (материалы круглого стола) // Вопросы философии. – 2002. – № 10. – С. 3-29.
  80. Ойзерман Т.И. Проблема экологии: генезис идей и современность // Социс. – 2002. – № 3. – С. 3-12.
  81. Основы этических знаний. – Санкт-Петербург, 1998.
  82. Очерки этической мысли России конца ХІХ – начала ХХ века. – М., 1985.
  83. Прокофьев А.В. О возможностях реабилитации идеи коллективной ответственности // Вопросы философии. – 2004. – № 7. – С. 73-85.
  84. Проценко О.П. Етикет і ділові відносини. – Х., 1993.
  85. Психология управления: Учебное пособие. – Ростов-на-Дону.: Феникс, 1997. – 512 с.
  86. Рикёр, Поль. Конфликт интерпретаций. Очерки о герменевтике. – М.: „Academia-центр” «Медиум», 1995.
  87. Рьюз М. Эволюционная этика: здоровая перспектива или окончательное одряхление // Вопросы философии. – 1989. – № 8. –  С. 34-51.
  88. Седова Н.Н. Морально-нравственные ориентации и социальная активность // Социс. – 2004. – № 8. – С. 88-94.
  89. Словарь по этике / Под ред. А. Гусейнова и И. Кона. – М., 1989. – С. 420-423.
  90. Словарь по этике. – М., 1990. – С. 278-282.
  91. Смольников А.И. , Федоренко Е.Г. Врачебная Этика.  – Киев, 1978.
  92. Соловей П. Ты, я и все, все, все… – М.: Политиздат, 1990.
  93. Старобинский Э.Е. Как управлять персоналом. – М., 1995.
  94. Степаненко В.Ф. Етика в проблемах і аналітичних задачах: Навчальний посібник. – К., 1998.
  95. Тейлов Э.В. Первобытная культура. – М., 1989.
  96. Толерантность / Общ. ред. М.П. Мчедлова. – М.: Республіка,  2004. – 416 с.
  97. Толстоухов А., Паралан І. Науковий розум і гуманістичні цінності: глобалістський контекст // Філософська думка. – 2001. – № 6.
  98. Толстоухов А.В. Глобальный социальный контекст и контуры эко-будущего // Вопросы философии. – 2003. – № 8. – С. 49-63.
  99. Трансформация в современной цивилизации: постиндустриальное и постэкономическое общество. Круглый стол, обсуждение. // Вопросы философии. – 2000. – № 1. – С. 3-33.
  100. Федоренко Г.Ф. Профессиональная этика. – К.: Вища школа, 1983. – 215 с.
  101. Философия глобальных проблем. Вторые Фроловские чтения // Человек. – 2003. – № 4. – С. 72-80.
  102. Философия любви. В 2-х частях. – М.: Политиздат, 1990.
  103. Фромм Э. Природа человеческой деструктивности. – М., 1994.
  104. Хабермас Ю. Будущее человеческой природы. М.: Издательство «Весь мир», 2002.
  105. Хайдеггер М. Письмо о гуманизме // Хайдеггер М. Время и бытие. – М., 1993. – С. 192-221.
  106. Хилько М. Екологічна криза у філософсько-етичному вимірі // Філософська думка. – 2000. – № 3. – С. 24-46.
  107. Чеботарева Э.П. Врачебная этика. – М., 1970.
  108. Швейцер А.  Культура и этика. – М., 1973.
  109. Шрейдер Ю.А. Этика: Введение в предмет. – М., 1998.
  110. Эриксон Э. Идентичность: юность и кризис. – М.: Издательская группа «Прогресс», 1996.
  111. Этика: Учебник/ Под общей редакцией А.А. Гусейнова и Е.Л. Дубко. – М.: Гардарики, 2003. – 496 с.
  112. Этикет. – Харьков.: Фолио, 1998.
Естетика
  1. Борев Ю. Эстетика. – М.: Политиздат,1988
  2. Естетика. Навч. посібник / под ред. Левчук Л.Т. – К.:ВШ,1991
  3. Левчук Л.Т. Західноєвропейська естетика ХХ століття. – К.: Либідь, – 1997. – 221с.
  4. Эстетика. Учеб. пособ./ под ред. Радугина А.А. – М., 1998.
  5. Бердяев Н.А. Философия творчества, культуры и искусства. В 2-х тт. /Сост. Гальцев Р.А. – М.:Ис-во, 1994.
  6. Выготский Л. Психология искусства. – М.: Педагогика, 1987.
  7. Гадамер Г.-Г. Актуальность прекрасного. – М.,1991.
  8. Грякалов А.А. Структурализм в эстетике. – Л.,1989.
  9. Долгов К.М. От Кьеркегора до Камю: Очерки философско-эстетической мысли XX века. – М., 1990.
  10. Дюфренн М. Кризис искусства // Западноевропейская эстетика ХХ ст. – М., 1991.
  11. Зись А.Я. В поисках художественного смысла. – М., 1990.
  12. Зарубежная эстетика и теория литературы ХІХ – ХХ вв. – М., 1983.
  13. Ильина Т.В. История искусства. Западноевропейское искусство. – М., В.Ш, 1993.
  14. Іванов В.П. Понятие и статус эстетического и гносеологического субъектов // Художественная деятельность. – К., 1980.
  15. Ингарден Р. Исследования по эстетике. – М., 1962.
  16. История эстетики. Памятники мировой эстетической мысли: В 6 т. – М., 1967.
  17. Какабадзе В.Л. Теоретические проблемы глубинной психологии. – Тбилиси, 1982.
  18. Камю А. Бунтующий человек. – М., 1990.
  19. Кроче Б. Эстетика как наука о выражении и как общая лингвистика. – М., 1920.
  20. Левчук Л.Т. Психоанализ и художественное творчество. – К., 1980.
  21. Леонтьева Э.В. Искусство и реальность. – Л., 1972.
  22. Лотман Ю.М. Структура художественного текста. – М., 1970.
  23. Лиотар Ж.-Ф. Заметка о смыслах «пост» //Иностранная литература. 1994. – №1.
  24. Личковах В.А. Проблема «эвокативности» культуры: критика буржуазных концепций // Этика и эстетика. – 1985. – №28.
  25. Мамардашвили М.К. Лекции о М.Прусте. – М., 1995.
  26. Малышев И.В. Эстетика: Курс лекций. – М., 1994.
  27. Мерло-Понти М. Око и дух. М., 1992.
  28. Молчанов В.И. Парадигмы сознания и структура опыта // Логос, 1992 – №2.
  29. Прозерский В.В. Позитивизм и эстетика. – Л., 1983.
  30. Сартр Ж.-П. Воображение // Логос.- 1992. – №3
  31. Сартр Ж.-П. Слова. – М.,1966.
  32. Соловьев Вл. Общий смысл искусства. Соч. в 2-х т. – М., 1988.
  33. Столович Л.Н. Красота. Добро. Истина. Очерк истории эстетической аксиологии. – М., 1994.
  34. Свасьян К.А. Эстетическая сущность интуитивной философии Бергсона. – Ереван, 1978.
  35. Фрейд З. Автобиография // Фрейд З. По ту сторону принципа удовольствия. – М., 1992.
  36. Фрейд З. Достоевский и отцеубийство // Фрейд З. «Я» и «Оно». Труды разных лет: В 2 кн., – Тбилиси, 1991. – Кн. 2.
  37. Фрейд З. Остроумие и его отношение к бессознательному // Там же
  38. Фрейд З. «Я» и «Оно» // Фрейд З. Психология бессознательного. – М.,1990.
  39. Шестаков В.П. Очерки по истории эстетики: от Сократа до Гегеля. -М.,1979.
  40. Юнг К.-Г. Архетип и символ. – М., 1991.
  41. Юровская Э.П. Эстетика в борьбе идей. – Л., 1981.
Print Friendly

Current template: