В світі існує неймовірна кількість важливих в історичному й культурному сенсі місць та пам’яток. Серед них розрізняють три категорії: культурні, природні й змішані. До культурного спадку належать старовинні будинки, визначні археологічні споруди і витвори монументальної скульптури чи живопису. Природним спадком вважають природні зони, які характеризуються цінністю завдяки красі чи унікальності. Сукупність культурних та природних елементів в одному об’єкті відносить його до категорії змішаних.

Розуміння цінності історичних пам’яток, передусім тих, що належали до античних часів, почалося в епоху Відродження. У XVIII столітті, під час Великої французької революції, матеріальні культурні цінності Франції було проголошено народним надбанням, а також створено спеціальну державну службу з їх охорони. Незабаром подібні державні органи було засновано в інших європейських країнах.

Автор: доцент, кандидат філософських наук Садовніков О.К., кафедра філософії та соціології.